До старту
залишилось
  • Титульний спонсор
  • Офіційний спонсор
  • Генеральний медіа партнер
  • Генеральний медіа партнер

Історії учасників

22.04.2016

Я біжу, щоб моє слово важило більше ніж я

 

Участь у великих перегонах починається з одного кроку. У випадку Олени Левинської участь почалася з 200 метрів. Більше вона пробігти не могла.

Олена – майстер спорту з академічного веслування. 8 років занять, безліч призових місць, розминка в 10 кілометрів перед тренуванням. Потім все закрутилося – дитина, нова робота, брак часу… Олена продовжувала займатися спортом як уміла – спортзал, тренажери, бігова доріжка.

site_elena_02

2 роки тому друг покликав на Київський марафон і Олена без вагань обрала дистанцію в 5 кілометрів. Та виявилося, що бігова доріжка й біг по вулиці – це зовсім різні речі. В Олени не вийшло добігти до фінішу. Але вийшло знову добряче «підсісти» на спорт.

Потім Олена прийшла на групові заняття в Run Base Kyiv. На заняттях вона завжди бігла в кінці. Однак із купою однодумців. Потім був другий масовий забіг. Олена добігла до фінішу останньою. Але добігла. І раділа як дитина.

site_elena_03

Щодня через не можу й не хочу Олена виходила з дому. І з кожним днем біг із ворога перетворювався на друга. Потроху за спиною залишалося все більше кілометрів і кілограмів. Люди, які щодня бігали поруч, ставали друзями.

«Якби не біговий клуб, я б закинула біг. Підтримка тренера й людей навколо – це причина мого результату. Коли є тренер, він може розказати, скільки й коли тобі потрібно бігти, як витрачати сили. І просто скаже, що ти молодець»

site_elena_04

Одночасно, бігаючи для себе, Олена бігла і для інших. Страх перед тим, що «люди дивляться на мене тому, що я повна й біжу незграбно» змінився на впевненість. «Вони дивляться на мене тому, що я для них – герой». Її сила волі потягла за собою друзів. Один за одним, вони надихалися, приєднувалися, бігли.

Швидкість і результати не мають значення. Для Олени важливо, що вона біжить для душі. А ще важливо, що вона може бігти довго, хоча й зі швидкістю, з якою інші ходять.

site_elena_05

Зараз Олена готується до забігу в 21 кілометр. Щодня тренується – це вже звичка; спокійно отримує довідку – адже ніколи не знаєш, що може статися; і з гордістю згадує, з чого вона починала.

«Я йду на марафон за стимулом рухатися далі. Яку б дистанцію ти не біг, тебе завжди підтримують, кричать тобі, плескають. Це те, що варто відчути кожному»

17 квітня Олена вийде на старт свого першого півмарафону. І бігтиме повільно. Але для себе.

Хочу бігти