Карантин кинув виклик як професійним спортсменам, так і любителям: спортивні заходи по всьому світу переносяться на осінь, а спортзали зачиняються на карантин. Але чи варто припиняти тренування? Професійна легкоатлетка, срібна призерка Олімпійських ігор 2008 у Пекіні, спортивна директорка Run Ukraine Ірина Ліщинська розповіла, як вибудувати тренувальний процес під час карантину, щоб не зашкодити собі та близьким і якнайкраще підготуватися до осінніх стартів.
Раніше я жартувала, що про здоров’я турбуються в основному спортсмени і пенсіонери. У перших хвороба просто викидала на звалище усю підготовку, медалі, рівень тренованості, і потім доводилося розпочинати все спочатку. А для других це небезпечно тим, що з віком знижується імунітет і накопичується значна кількість хронічних хвороб, які ускладнюють навіть банальну застуду. Іншим зазвичай байдуже. Тільки коли вже півень дзьобне, люди йдуть до лікаря на обстеження та лікування й розгрібають наслідки того, що трапилося. У свідомості українців ще немає розуміння, що задля того, аби уникнути багатьох захворювань і проблем, потрібно застосовувати превентивні заходи.
Такими заходами є щорічне повне обстеження організму, здача кілька разів на рік розгорнутих аналізів крові та інших матеріалів, які допоможуть виявити зміни в організмі, контроль здоров’я у вузькопрофільних спеціалістів. На ранніх стадіях завжди легше щось попередити, змінити, пройти лікування і жити спокійно. Але ми зазвичай чекаємо, доки півень дзьобне, і починаємо “гасити пожежі”. Тобто займаємося наслідками, а не бачимо причину.
Ще до превентивних заходів належать баланс харчування та фізичної активності. За життя у такому форматі ми всі будемо здоровими ще багато років, і якість життя буде високою.
Але зараз, при поточній ситуації у країні та світі з вірусом COVID-19, настав переломний момент, коли мова про банальне виживання, а взаємна відповідальність кожного члена суспільства впливає на все суспільство. Звісно, можна все спростовувати, ставитися до цього з іронією, але коли ти бачиш, що відбувається в інших країнах, стає не до жартів. Зараз усі мають об’єднатися та турбуватися не лише про себе, але й про оточуючих. Тому що те, що для одного пройде непомітно, для іншого може бути смертельним. Це новий виклик і перевірка для нашого суспільства, лакмусовий папірець, який проявить особистості та їхню зрілість. І зрілість тут вимірюється не віком.
Отже, що, окрім медичних рекомендацій, я рекомендувала б тим, хто звик вести здоровий спосіб життя, турбуватися про себе й любити себе?
- Перше – зберігати олімпійський спокій, адже наші думки та внутрішній стан сильно впливають на нас.
- Друге – уникати місць скупчення людей. Краще пересидіти цей гострий період вдома, і особливо варто оберігатися людям з групи ризику.
- Наскільки це можливо за ситуації в країні, не припиняти тренування/прогулянки, але лише на свіжому повітрі або в себе вдома.
- Тренуватися краще в дуже маленькій групі з дотриманням відстані між людьми, або індивідуально.
- Дуже ретельно дотримуватися санітарного режиму та рекомендацій МОЗ.
- Навантаження та інтенсивність тренувань краще знизити, адже організму потрібно допомагати зберігати імунітет. Будь-яке навантаження – це стрес для організму, і якщо рівень такого стресу підвищений, захисні механізми організму слабшають.
- У такий період найкраще бігати на низькому пульсі, неінтенсивно, щоб укріплювати серцевий м’яз та нарощувати кількість капілярів, насичувати серцево-судинну та дихальні системи.
- Оскільки період змагань перенесений на осінь, логічно приділити увагу укріпленню зв’язок та м’язів у комплексі, виконанню різноманітних вправ з власною вагою. Це допоможе зберегти здоров’я та, як наслідок, покращити економічність бігу та його якість. А ще – послугує базою для серйознішою підготовки у майбутньому.
- Не забуваємо вживати багато рідини, вітамінів, овочів та фруктів.
Рух – це життя! Але усі ваші дії мають бути виправданими, обґрунтованими та відповідальними.
