Напередодні 9th Nova Poshta Kyiv Half Marathon, – усі майбутні учасники, які вже 6-7 квітня зроблять свій перший крок до фінішної прямої – затамували подих та перебувають у шаленому передчутті грандіозності заходу, а також, найбільш захоплюючих історій, які готує для нас цьогорічний півмарафон.
І наші очікування більш ніж виправдані, оскільки, однією з таких історій стала розповідь учасника минулорічного забігу, громадянина Швеції Акселя Нордфельдта. Ставши головним героєм рекламного образу півмарафону, – Аксель поділився з нами багатьма враженнями та власним досвідом участі у забігу минулого року.
Як учасник півмарафону та гість столиці, – Аксель розповів нам: чим приваблюють іноземців масштабні спортивні заходи України, чому забіг – це найкраща можливість зблизитися з колегами, та як за допомогою бігового змагання подивитися на місто «під іншим кутом» і відчути себе справжнім переможцем, навіть якщо ти не переступив фінішну пряму одним із перших.
Розкажіть кілька слів про себе.
Мені 25 років, і я зі Швеції. Мій ритм життя формує мене як завзятого мандрівника та шукача пригод. Наприклад, на сьогодні – я відвідав 50 країн і це лише початок. Я люблю «руйнувати кордони» та «ламати» очікування людей. Коли мені хтось каже, що моя ідея божевільна, я знаю, що неодмінно повинен це спробувати. Я намагаюся знайти ідеальний баланс між власними титулами: «дикий швед» та «нерозумний швед».
Коли мені виповнилося 18, – я не втрачав вищезгаданого ентузіазму, та переїхав до Донецьку, після чого мені вдалося встановити міцний зв’язок з Україною, до якої я продовжую повертатися й дотепер. Проживши в Україні 3 роки – Київ став для мене ріднішим за Стокгольм. Перебуваючи тут, я займався проектами в сферах ІТ та освіти, зокрема працював з Beetroot Academy, організовуючи IT курси по всій країні. Наразі, я вільно володію російською, й досі продовжую вивчати українську.
Як ви почали бігати? Скільки років ви бігаєте?
Я бігаю все життя, з власною регулярністю. Проте я ніколи не вважав це тренуванням, ніколи не брав участі у змаганнях та навіть не робив жодних замірів показників після пробіжки. У своєму повсякденному житті мені вистачає прагнень стати кращим та швидшим за інших. А біг, на мою думку, – є протилежністю цьому. Для мене – це спосіб розслабитися, впорядкувати думки, оскільки, я – не спортсмен, а лише хлопець, що намагається не з’їхати з глузду.
Скільки років ви берете участь у масових спортивних заходах?
Nova Poshta Kyiv Half Marathon 2017 – моя перша велика бігова подія. Мені дуже сподобалося! Отримані враження та досвід стали для мене сильним рушієм, тож я продовжуватиму брати участь.
Яка головна причина вашої участі у київському півмарафоні?
Cтворити власну бігову команду – стало задумом моїх колег, до якого я із задоволенням приєднався, тому що мені подобається проводити з ними час не тільки на роботі, а й поза офісом. Тож я вирішив: «Чом би й ні?»
До того ж, особисто для мене – така ідея колег була ще й великою мотивацією виділити більше часу на весняні пробіжки. А після самої події, я продовжував ще більше часу віддавати бігу, і незабаром почав прокладати дистанції у 10 км щоранку. До речі, ідеальною локацією для цього став парк Шевченка.
Що вам сподобалося власне у Києві та що ви можете сказати про рівень організації київського півмарафону?
Українцям зазвичай важко у це повірити, але я дуже люблю систему транспорту у Києві, особливо метро. Як наприклад, тому що воно набагато швидше та ефективніше, ніж у Стокгольмі. Як будь-який гість міста, я можу сказати, що Київ – дуже красивий! А крім цього, що не менш важливо для мене, – він може запропонувати дуже смачну їжу. Але найбільша перевага у іншому – тут живуть найбільш дружні люди в порівнянні з усією Європою!
Що ж до власне до події, рівень організації був просто зірковий. Було легко зорієнтуватися та отримати стартовий пакет у день події. Також, перед забігом було безліч інших активностей. Наприклад, я приєднався до танцювальної розминки. Певною мірою було відчуття, що це більше свято, ніж змагання. Я й не знав, що у Києві є так багато людей, які цікавляться бігом.
Що ж до маршруту, то він став чудовим способом по-новому познайомитися з Києвом та відвідати ті частини міста, куди б я зазвичай не потрапив. А вздовж усієї дистанції було багато музикантів та цікавих виконавців. До речі, я ще ніколи так багато разів не «давав п’ять» за один день!
Коли я перетнув фінішну лінію, медичний працівник, помітивши мою виснаженість, одразу ж підійшов до мене і запитав, чи усе гаразд. Зі мною все було добре, проте цей вчинок залишив приємне та дуже професійне враження про захід загалом. Подія була добре організована й продумана до найменших деталей. Атмосфера, створена організаторами та волонтерами, неймовірно заряджала.
Ви бігли сам чи в команді?
Ми з колегами організували власну команду під назвою «Beetroot», що з англійської – буряк. Ну і звичайно, як будь-яка успішна команда, ми мали власний лозунг – «Борщ, вперед!» І як показала практика, – подібні заходи є прекрасною ідеєю для тімбілдінгу.
Де ви побували у Києві і що вас найбільше вразило?
Я, мабуть, побував скрізь! Моє улюблене місце – Русанівський острів на лівому березі. Це як окреме місто у місті. Там мало машин та шуму, а траса, що йде набережною по периметру острова, напевно, є найкращим місцем для бігу у Києві. І оскільки поряд пляж, то найкращим способом закінчити пробіжку є стрибок у воду!
Поділ теж неймовірний. Мені подобається гуляти Андріївським узвозом теплими літніми днями, а прогулянку завершувати морозивом біля старого річкового порту.
Проте найкраще, що можна пережити у Києві, – це перший теплий весняний день на Хрещатику. Зазвичай, він випадає на неділю, і це взагалі ідеально, тому що у цей день Хрещатик стає пішохідним. Це справжня магія, коли тисячі людей з усього міста виходять на головну вулицю, аби відсвяткувати весну після холодної зими.
На вашу думку, що у Києві сподобається міжнародним бігунам та гостям міста?
Якщо говорити про місто загалом – то це, звичайно ж, легендарна гостинність місцевих людей. Також, вважаю, що гості столиці особливо оцінять київське метро, тому що воно є набагато швидшим та зручнішим ніж у більшості європейських міст. А якщо говорити про столичні пробіги, то на прикладі минулорічного півмарафону можу сказати що основними перевагами є вражаючі організація та атмосфера заходу, якими особливо приємно насолоджуватися під час бігу, маршрут котрого прокладено найбільш мальовничими місцями Києва.
Ви приїдете ще? Ви порадите нашу подію своїм друзям?
Так, так і ще раз таааак!!! Цей досвід зблизив нас з колегами, і відтоді участь в усіх київських забігах стала офісною традицією.
Спогади про півмарафон назавжди закарбуються у моїй пам`яті: очікування у точці передачі естафети було досить нервовим. Пробігли сотні учасників. Спершу елітні бігуни, потім напівпрофесіонали, за ними – любителі і так далі. Коли моя колега Настя нарешті прибігла, вона просто кинулася мені в обійми! Вона пишалася своїм досягненням і хотіла розділити це зі мною. Ось, чому мені подобається робити це з колегами. Ви завжди відкриваєте нові грані один одного і зближуєтеся набагато більше, ніж це можливо зробити в офісі.
Я стартував і відразу ж відчув вітер, який направив подих у мою спину. Це був ідеальний день для бігу. Світило сонце, небо було ясним, повітря – достатньо прохолодне, щоб вберегти тебе від спеки. На трасі були музиканти та виконавці, що підбадьорювали нас. Це однозначно був незвичайний забіг. Щоразу, коли я відчував втому, атмосфера та підтримка допомагали мені рухатися далі. Я ще ніколи не біг з такою великою кількістю людей. Я був вражений розмаїттям учасників: можна було знайти людей будь-якого віку та зовнішнього вигляду. Справді здавалося, що це місце відкрите для усіх.
Я біг останнім зі своєї команди, що означало дві речі: я мав можливість перегнати багато виснажених бігунів, які долали повну дистанцію (тому я почувався чемпіоном!), а ще мені пощастило перетнути фінішну лінію. Останній кілометр перед фінішною лінією запам’ятався мені найбільше. Перші 5 кілометрів я пробіг швидше, ніж зазвичай. Коли я перетинав міст, я думав, що у мене більше не залишилося сил. Я навіть ревів від виснаження, про що свідчить мій вираз обличчя на рекламному макеті заходу. Але потім, я звернув увагу на волонтерів та глядачів, які до останнього підтримували бігунів. Їх було набагато більше, ніж я міг собі уявити. У деяких з них були неймовірні плакати із підбадьорюючими написами, хтось обливав на тебе воду, що дуже допомагало, хтось давав «п’ять». Особливо допомагали діти, які вболівали за нас з усією щирістю та відданістю. З такою підтримкою було неможливо зупинитися. Я докладав зусиль і навіть сам не помітив як закінчив забіг.
Моя команда на мене чекала. Ми обмінялися переможними обіймами і, спітнілі та щасливі, – пішли святкувати смачненьким. Хоча ми насправді нічого не виграли, я запевняю вас – ми почувалися переможцями.
Історії та зізнання, якими діляться з нами наші учасники, ще раз підтверджують, що участь у півмарафоні – це не тільки професійний спорт. Це, перш за все, – гармонія, яку ти отримуєш від задоволення. Від задоволення спробувати щось нове. Від задоволення зблизитись з колегами та товаришами. Від задоволення впорядкувати свої думки та витримку. Від задоволення відчути підтримку кожного, але найголовніше – від задоволення бути частиною чогось масштабного та надихаючого!
Участь у забігу – це подія, яка нагородить особливим власним сенсом та досвідом кожного, хто братиме участь. Тож нехай цьогорічним півмарафон стане рішучим першим кроком для кожного учасника, а власна бігова історія – надихатиме його та оточуючих на ще більшу кількість нових звершень!
