До старту
залишилось
sponsor
  • Титульний спонсор
  • Генеральний спортивний партнер
  • Партнери дистанцій
  • Партнери дистанцій
  • Генеральні медіа-партнери
  • Генеральні медіа-партнери
  • Генеральні медіа-партнери
  • Офіційний медичний партнер
  • Офіційний хронометрист
  • Офіційний готельний партнер
  • Платіжний партнер
  • Офіційний автомобільний партнер
  • Офіційний водний партнер
До старту
залишилось
sponsor

Новини

04.04.2019

Фотограф Nova Poshta Kyiv Half Marathon: фотографія з медаллю – це обов’язковий набір бігуна!

 

Який забіг без фотографій? І хто вам тоді повірить, що ви пробігли півмарафон? Зараз фото у соціальній мережі є таким же обов’язковим елементом будь-якої пробіжки як розминка або контроль пульсу. Тому ми спеціально дізналися у фотографині Марини Банделюк, де на трасі 9th Nova Poshta Kyiv Half Marathon можуть вийти найкращі фотографії і як взагалі правильно фотографувати біг.

 

Розкажіть, як Ви почали фотографувати бігові заходи, як прийшли до цього?

Три роки тому я знімала Kyiv Battle від Run Ukraine – це міжнародний турнір з кросфіту. І після нього мені написали організатори і запросили знімати вже забіги. Насправді, мене завжди цікавила спортивна зйомка. Біг був одним з тих видів спорту, які я не знімала до цього, але було бажання спробувати. І ось відтоді ми разом.

 

У чому специфіка фотографування саме бігу? Є відмінності від інших видів спорту?

Звичайно, у кожного виду спорту є своя особливість. Для того щоб кадр вийшов хорошим, важливо розуміти, як відбувається рух спортсмена. Звичайно, я знімаю в першу чергу емоції людей. Але навіть якщо я буду знімати веселу емоцію, а у мене буде відчуття того, що в кадрі немає половини ноги, то нічого не вийде. Це одна з найбільш поширених помилок при фотографуванні бігу – коли йде закид і після коліна візуально не вистачає ноги. Кадр руйнується, і емоція не врятує його. Тому важливим є поєднання технічно правильного підходу і емоцій спортсмена.

 

Яких емоцій на напівмарафонах, марафонах більше – радості чи страждань, знемоги?

Точно більше щастя, веселощів. Страждання теж є, але я намагаюся на них не акцентувати уваги. Найкращі фотографії виходять, коли спортсмен вже фінішував. Тоді саме є необхідний мікс: напруга в тілі ще є, але вже є і щастя від того, що все закінчилося, мета досягнута. Взагалі люди різні бувають, хтось більш яскраво реагує, поводиться, хтось менше.

 

Тобто кращі фотографії виходять не на старті, а на фініші?

Старт і фініш – це найбільш емоційні, найбільш заряджені енергетикою частини забігу. Там і найяскравіші фотографії. Коли людина біжить, картинка плюс-мінус однакова, просто фон різний. А на старті і фініші можна зловити людей поза забігом. Хтось готується бігти, хтось уже прибіг. І це, до речі, найцікавіші речі. Як люди налаштовуються, як їх підтримують, як зустрічають, коли вони вже подолали всю дистанцію.

Але я все ж більше люблю фотографувати фініш, мені це цікавіше.

 

На 9th Nova Poshta Kyiv Half Marathon мальовнича траса. Де можуть вийти найкращі фотографії? До яких ділянок бігунам особливо готуватися?)

На Київському напівмарафоні хороша локація на Контрактовій площі, коли бігуни вже вибігають на фініш. На пішохідному мосту через Дніпро минулого року виходили дуже гарні фотографії. Завжди класні фотографії виходять з уболівальниками. У порівнянні з іншими містами України, у Києві однозначно найкраща підтримка бігунів. Київ найактивніший, з кожним новим стартом все більше людей виходить підтримувати. Це дуже приємно, люди малюють різні плакати. Думаю, спортсменам це допомагає під час бігу.

 

Як для фотографа проходить забіг, як Ви пересуваєтеся трасою?

Насправді останнім часом я пересуваюся на спеціальному автомобілі, який слідує за пейскаром. Тому я можу координувати, де мені потрібно бути. Пішки я просто нікого не наздожену, а мені потрібно зняти, наприклад, топових, елітних спортсменів, які приїхали на забіг і біжать першими. Так що добре, що у мене є можливість користуватися машиною. Ми їдемо трасою так, щоб максимально захопити всі цікаві локації і основних спортсменів. Я сиджу або в машині, або на машині, і фотографую.

 

Тобто виходить, що біговому фотографу не потрібна спеціальна бігова підготовка, бігати не доводиться?)

Чому ж, комусь доводиться. Хтось стоїть на певних точках і знімає тільки з них. Хтось ходить від однієї локації до іншої. У мене були старти, коли я їздила на велосипеді, але я все одно не встигала за бігунами, з камерою це не дуже зручно.

 

Самою ніколи не хотілося побігти?

Ні. Зазвичай, коли я ходжу на забігу, а не їжджу на машині, то за марафон, наприклад, свої 10-15 кілометрів я намотую. Містечко, старт, фініш, і так далі. Мені вистачає цього.

 

Яке враження про бігунів складається з боку, крізь об’єктив?

Я думаю, як про щасливих людей. Точно не страждальців якихось. Я думаю, що це люди, які вміють домагатися своїх цілей. І точно знають, як це зробити. Адже вони вкладають дуже багато праці в біг.

 

Зізнайтеся, часто просять надіслати фотографії після забігів?

Так, але я вже давно звикла до цього. Насправді це приємно, коли люди пишуть, пришли мені фотографію. Але проблема в тому, що я не завжди можу впізнавати в обличчя тих, кого сфотографувала. Просто коли людина біжить тридцятий кілометр і його аватарка у Facebook – це зазвичай дві дуже різні картинки.

Багато хлопців мене знають, особливо ті, хто бігають регулярно. З деякими я роками зустрічаюся на кожному старті. Я їжджу знімати, а вони бігати. На трасі намагаюся якось подати їм сигнал, щоб мене помітили, тоді виходять фото зі всілякими стрибками на камеру, це окремий фан. Якщо я знаю людину, без проблем зроблю йому ще й додаткові фотографії на фініші.