Як Ви почали бігати, як прийшли до цього рішення?
Я бігав вранці, але мене, як і всіх зазвичай, вистачало на тиждень-два. Це звичайна історія – найбільше бігунів бачиш по понеділках і 1-2 січня, коли всі вирішують змінити життя, але швидко кидають цю справу. Так само було і у мене.
Але потім у 48 років я подивився на себе в дзеркало і зрозумів, що якось перестав собі подобатися. Перевалив за 104 кілограми, стало важко підніматися сходами і так далі. Звичайно, захотів схуднути, почав шукати якісь дієти. Мені запропонували одну програму, і там в описі була така фраза “щодня потрібно рухатися”. Я подумав, ну як рухатися, напевно, буду бігати. Перші 2 км, які я пробіг, пам’ятаю досі. Це було набагато складніше для мене, ніж коли я пробіг ультрамарафон на 100 км. Це був жах. Я рахував усі кроки, початок був досить важким. Але коли я встав на ваги, мене змотивував зв’язок між фізичними навантаженнями, упорядкуванням харчування і результатом. Я почав додавати по 500 метрів, по кілометру, і якось потихеньку втягнувся.
Потім майже три роки я йшов до напівмарафону та марафону. Мені здавалося, що це тільки для втаємничених, для небожителів, ну не може звичайна людина вийти і пробігти 42 км. Я бігав-бігав і зрозумів, що втрачаю мотивацію. Друзі підказали зареєструватися на офіційний забіг.
Пам’ятаєте свій перший старт, перший марафон, які емоції тоді відчули?
Перший старт – найбільш емоційний, найбільш зворушливий. Перший офіційний біговий захід, в якому я взяв участь – це саме Київський півмарафон Nova Poshta Kyiv Half Marathon у 2014 році. Я так нервував, так переживав тоді. Ти ж не можеш уявити, що на тебе чекає.
Але на Київському півмарафоні мені було цілком комфортно – знайома обстановка, я знав, куди їхати, знав, де старт, де буду бігти. Це дуже гарний напівмарафон, один з найкрасивіших забігів, у яких я брав участь – біжиш уздовж Дніпра, Трухановим островом, закінчуєш на Подолі. Звісно, я на кожному кілометрі чекав, коли у мене щось відпаде, але добіг.
Після півмарафону я довго обирав марафон. І друзі запропонували мені поїхати в Рим. Я зібрав групу підтримки – зі мною поїхали діти, моя старша донька бігла зі мною. Це завжди важливо, коли з тобою хтось є – тоді бігти легше. Ну а що таке Римський марафон? Це безкоштовна екскурсія всіма красотами міста.
Перший марафон – це як перше кохання. Виходить, я перший марафон пробіг в 51 рік. Я до цього займався багатьма видами спорту, ходив на стадіон, дивився, як в футбол грають, як в хокей, і так далі. Але чим відрізняється біг від будь-якого іншого виду спорту? Тільки в бігу ти можеш зустріти таку кількість щасливих людей. В кінці марафону всі посміхаються, обіймаються, радіють. Це феномен. Якщо ти хочеш знайти найщасливіших людей і найщасливіше місце – йди на фініш марафону.
Плюс марафон – це, звісно, розмова з самим собою, причому така чесна розмова.
Який старт для вас став найяскравішим, найбільше запам’ятався?
Кожен забіг особливий. Складно мотивувати себе після ще одного марафону. Людині важко змушувати себе робити те, що приносить незручність, біль, страждання. А будь-який марафон – це страждання. Хтось біжить швидше, хтось бігає мейджори. Мені допомагає для мотивації змінювати різні міста, бігати в різних місцях. Ти зустрічаєш нових людей, заряджаєшся новою енергією. Я чекаю цих дистанцій, це як перезавантаження. І марафон мені дає енергії на місяць і більше.
Для будь-якого міста проведення марафону – це честь. Кожен, хто організовує марафон, хоче показати найкращі місця свого міста. І ось біжиш, бачиш пам’ятки, і при цьому тебе всі вітають, всі підтримують, ти почуваєшся мало не чемпіоном, отримуєш дуже красиве емоційне навантаження, по закінченню ти щасливий.
І Амстердам, і Севілья, і Барселона, і Мілан, і Сідней – всі красиві, всі яскраві, всіх і не перерахуєш.
Що вам приносить найбільше задоволення в бігу: сам процес, фініш, результат?
Я прийшов до висновку, що в моєму віці для того, щоб отримувати задоволення, потрібно бігати марафон за приблизно 3:40 – 4:20. У цьому проміжку. Якщо самого себе заганяти в якісь рамки, то буде дуже важко. Я зрозумів, що я можу витратити певний час і бігати по 3:20, нехай по 3:15. Але мене це не приваблює, мене приваблює системне заняття спортом, тобто сам процес. Я ж займаюся цим не для того, щоб пробігти швидше за всіх. Біг для мене – це задоволення і змагання з самим собою, доказ самому собі, що я можу ще щось зробити.
Біг змінив вас?
Я поборов страхи. Коли я пробіг напівмарафон, а потім марафон, я зрозумів, що позбувся певних страхів. Виявляється, все можливо, не потрібно бути якимось особливим. А ще я перестав боятися поправитися або схуднути. Я навчився керувати своєю вагою. Біг – це величезна кількість часу для медитації, тренування підсвідомості, ти краще чуєш себе, краще відчуваєш свій організм, розумієш його.
Як біг відбивається на вашій роботі?
Якщо ти системно займаєшся бігом, то це повністю змінює твою філософію життя. Біг – це найкоротший шлях до позитивного способу життя, найкоротший шлях до щастя.
Завдяки бігу я зробив кілька важливих висновків. Я ніколи не приймаю рішення, коли мені погано, в результаті стресів. Коли мені погано, я взуваю кросівки і біжу. Стрес – це адреналін, коли ти його компенсуєш під час бігу ендорфінами, то повертаєшся до досить спокійного, холодного способу мислення, і тоді вже набагато краще і виваженіше приймаєш рішення.
Ще я зрозумів, що біг – це один з найбільш природних станів людини. Людина в принципі – це бігун на довгі дистанції. Цивілізація весь час змушує людину йти від цього природного стану – менше рухатися, пересадила людину в автомобіль. Якщо подивитися, то людина завжди домагається всього лише терпінням і послідовністю. І цьому ж навчає біг в роботі – можна поставити будь-яку мету, але дійти до неї можна завдяки послідовності. Я взагалі найбільше в бізнесменах ціную системність і передбачуваність.
При наборі співробітників звертаєте увагу на те, чи бігає людина?
Ні, звичайно, ми нікого не беремо за таким критерієм, але я запитую, як людина ставиться до спорту, до бігу. Мені дуже приємно, що у нас в колективі вже сформувалася спортивна культура. Ми порахували, в деяких стартах у нас до 15% співробітників беруть участь. Якщо ти системно займаєшся спортом, у тебе більш позитивний настрій, ти краще ставишся до клієнтів, ти ділишся з ними позитивним настроєм. Мені приємно, що все більше і більше людей у нас беруть участь у спортивних змаганнях. Як керівника мене радує, що у людей формується позитивне ставлення до спорту, бігу і взагалі до життя.
Як оціните розвиток бігової культури, бігового руху в Україні? Чого нам не вистачає?
Часу, нам потрібно більше часу. Ми ще на шляху до того, щоб стати біговою країною, і потрібно цей рух підтримувати. Я намагаюся не пропускати заходи в Києві, той же Київський марафон. Всі міста в світі хочуть мати марафон. У Києва є величезний потенціал для проведення бігових заходів. Мене, звісно, трохи дратує, що не всі кияни ще усвідомлюють, що для міста дуже важливо, що у нас був марафон. І якщо два рази на рік зупинять рух, нічого страшного в житті не відбудеться, адже місто належить не тільки автомобілістам. Але ми знаходимося в процесі трансформації, все це прийде.
Показувати приклад повинні і керівники держави, представники культури, мистецтва, щоб всі розуміли, що якщо ти не біжиш або не підтримує цей рух, то ти не в тренді. Щоб було соромно не брати участі в цьому.
За кордоном під час марафонів завжди пишаються своїм містом. Коли до твого міста приїжджають сотні спортсменів з різних країн. Так хочеться, щоб мешканці Києва теж виходили на вулиці з посмішками, оплесками і підтримували всіх, хто біжить. Щоб формувалася культура здорового способу життя. Адже коли ти вболіваєш, ти допомагаєш іншим, це взаємний обмін енергії, ти сам стаєш багатшим.
БЛІЦ
Бігаєте з музикою бігаєте чи без?
Без. Для мене дуже важливо слухати себе.
Улюблена їжа або напій на дистанції: кола, шоколад, фрукти?
Тільки вода і фрукти. Останні рази я почав пробувати гелі, але ще не можу зрозуміти, чи вони мені потрібні. Але перші свої марафони я пробіг тільки на воді, яблуках, бананах і апельсинах.
Біг по пляжу чи в горах?
Я більше люблю бігти на гору, ніж з гори. Із задоволенням бігаю в горах, люблю пробігтися лісом.
Улюблені місця в Києві для пробіжок?
Труханів острів, набережна, Володимирські гірки, Маріїнський парк.
