• Партнер дитячих стартів
  • Офіційний партнер
  • Партнер дистанції 5 км
  • Партнер дистанції 21 км
  • Партнери
  • Генеральний медіапартнер
  • Офіційний автомобільний партнер
  • Генеральний партнер
  • Спонсор дистанції 10км
  • Офіційний хронометрист
  • Під патронатом
  • Cпортивний партнер
  • Страховий партнер
  • Організатор
  • Офіційний водний партнер
  • Офіційний партнер

Новини

08.09.2021

Історії учасників: Анастасія Руссу про біг, особисту мотивацію та улюблені маршрути

Досьє

Вік: 24 роки

Професія: копірайтерка креативної агенції Postmen

Біговий стаж: 3 роки

 

19 вересня ми знову зустрінемося на старті Київського півмарафону — 11-й WORK.UA КИЇВСЬКИЙ ПІВМАРАФОН 2021.

 

Цього року ключовою фігурою заходу будеш Ти. Ти та Твоя ціль, заради якої ти бігтимеш до фінішу. Бо завжди є те, що рухає вперед і підвищує пульс, те, заради чого ти прискорюєшся. Саме цей орієнтир допомагає не зупинятися.

 

Run Ukraine запускає нову рубрику #історіїучасників, де ми розказуватимемо про людей, які братимуть участь в 11-й WORK.UA КИЇВСЬКИЙ ПІВМАРАФОН 2021. 

 

Ми розпочинаємо серію матеріалів про наших учасників: їх цілі, мотивацію та натхнення.

 

Рубрику відкриває дівчина з афіші 11-й WORK.UA КИЇВСЬКИЙ ПІВМАРАФОН 2021 — Анастасія Руссу.

 

 

 

Розкажіть, будь ласка, як почалося ваше захоплення бігом?

З випадково виграної реєстрації. Три роки тому у мене ще не було друзів-бігунів. Тому це справжня загадка — як у серпні 2018 року в моїй стрічці у фейсбук вигулькнув розіграш реєстрації на 5 км у межах WIZZ AIR KYIV CITY MARATHON. Але це сталося, і 3 вересня 2018 року о 7:00 я вийшла на свою першу пробіжку — бо з виграною реєстрацією треба було щось робити.

 

Не буду брехати, що я прямо встала і пробігла п’ятірку. Зі школи у мене було звільнення від фізкультури, я була абсолютно неспортивною людиною. А на купу до всього ще й мала багаторічний досвід харчових розладів і тільки-тільки починала з них вилазити. 

 

Тому 3 вересня я чесно пробігла якусь невідому мені дистанцію (бо тоді ще не знала, що можна її трекати), захекалась, посиділа хвилин 5, подумала, пробігла ще трохи — і пішла додому заміряти кілометраж по гугл картах. 1,5 км у два підходи. 

 

Вже за місяць треба було пробігти 5 км — і вкластися у 40 хвилин. Я не розуміла, як це взагалі можливо, але чесно продовжувала виходити на тренування. Паралельно читала все на тему бігу, на що мене міг наштовхнути гугл.

 

Усі мої тренування були присвячені лише одному: зробити неможливе. Неможливе для тієї Насті, яка розпочинала цей шлях. Але цілком реальне для тієї Насті, яка вже за місяць подолала свою першу п’ятірку за 33:43.

 

Якщо когось це змотивує і підтримає на його або її шляху: у лютому 2018 року я важила майже 90 кг, страждала від булімії, ненавиділа себе і навіть не усвідомлювала цього. Тригером до змін став не біг — але він трапився у моєму житті саме вчасно, щоб підтримати мене. Щоб стати віддушиною, особистим часом, якого я ніколи не вміла собі приділити — а на додачу показати, як неможливі речі стають можливими.

 

Поділіться своєю біговою історією. Як біг змінив ваше життя? 

За останні три роки у моєму житті відбулося дуже багато змін. Мабуть, не можна сказати, що біг був єдиною їхньою причиною, але факт — вплинув він на все.

 

Я остаточно подолала булімію, пройшла через глобальну зміну цінностей, стала більш самостійною у прийнятті рішень та навчилася прислухатися до своїх думок і свого тіла.

 

Я зацікавилася бігом, спортом загалом і функціонуванням організму, що призвело до ряду наслідків: я півтора роки працювала в Run Ukraine та побачила організацію бігових івентів зсередини; почала ходити в зал, що в купі з бігом повністю змінило відчуття свого тіла; зацікавилась нутриціологією та дієтологією, і навіть вже отримала свій перший сертифікат.

 

Навчилась збалансовувати життя: робота роботою, а тренування і відпочинок — це святе. Нікого не здивуєш тим, що бігун знаходить у щільному графіку час для тренувань, але здоровий сон і час для дозвілля — не менш необхідні речі. Я дослухаюсь до свого організму, і розвантажую його як фізично, так і ментально.

 

Коло спілкування: не буває старту, де я б не знала хоча б когось. А після забігів моя стрічка аж рясніє фінішними фотками “колег”. Не те що три роки тому.

 

Заради чого ви бігаєте? І до чого біжите? 

Перші тренування я бігала заради того, щоб фінішувати свої 5 км. Потім — заради першої десятки і першого півмарафону. Я обожнювала фінішні відчуття та колекціонувала медалі. Якщо згадати самурая, в якого “немає мети — є тільки шлях”, — я була жахливим самураєм.

 

Все змінив 2020-й карантинний рік. Під час одного з онлайн-забігів я просто зупинилася посеред парку з запитанням: “Навіщо це мені?” Навіщо я витискаю з себе всі соки заради медальки? Кому і що я намагаюсь довести? 

 

Той забіг я не добігла. Певний час після цього я взагалі майже не бігала. Було розуміння, що біг мені все ж потрібен, але я не могла нащупати оте саме “для чого?”

 

І я його знайшла. Воно лежало на поверхні — буквально з найпершої моєї п’ятірки. Воно завжди було поруч — несвідоме, але таке важливе.

 

 

Я бігаю, тому що це офігенно.

Тому що мені подобається робити те, що здавалося неможливим.

Тому що пробіжка дає відчуття внутрішньої сили: сили тіла і сили волі.

Тому що я відчуваю себе живою.

 

Пробіжка може бути відпочинком або роботою, медитацією або танцем, самоізоляцією або веселою тусовкою. Це саме життя, і ти сама обираєш, яким його зробити на цей раз. Звісно, якщо тренер не сказав бігти 16 відрізків по 400 м.

 

Розкажіть про вашу внутрішню мотивацію. Що мотивує не зупинятися? 

Може, прозвучить дивно, але мотивує не зупинятися саме те, що я можу зупинитися у будь-який момент. Завдяки бігу я більше не боюся слабкості — і саме тому особливо ціную свою силу.

Робити те, що здавалося неможливим, коли в тебе на це є сили — оце, мабуть, ідеальна формула.

 

Розкажіть про ваші улюблені бігові маршрути? Що в підготовці до забігів вам подобається найбільше?

Я зараз живу на Теремках-2, тому більшість моїх тренувань проходять у трикутнику “Васильківська-Голосіївська-Іподром”. Люблю лонграни на вихідних, бо можна дістатися в центр “на ногах” і поснідати в якомусь прикольному місці (хоча найчастіше далі планів у мене це не заходить).

А ще люблю по понеділках стирати зі своєї магнітної дошки виконаний план за попередній тиждень і вносити новий. Щотижнева доза дофаміну і гордості за себе гарантована.

 

Яку дистанцію бігтимете на 11-й WORK.UA КИЇВСЬКИЙ ПІВМАРАФОН 2021? Чому обрали саме цю дистанцію?

21 км. Для мене це очевидний вибір — я біжу максимальні дистанції на всіх заходах Ліги. Долати меншу дистанцію за місяць до першого у житті марафону — якось несерйозно.

 

Розкажіть, яку мету ставите перед собою на цей забіг?

Як мінімум, фінішувати і пробігти його в задоволення і без травм. Як максимум — зробити те, що здавалося неможливим. Наприклад, personal best.

 

Пам’ятаєте свій перший офіційний старт? Поділіться, будь ласка, емоціями

Чесно: це було дуже складно, але емоції на фініші вартували кожного сантиметру.

Я бігла лише другий кілометр з п’яти, коли лідер гонки вже мчав назустріч.

Одну з кілометрових відміток я не помітила, тому третій кілометр тривав нескінченно довго.

Зате коли я побачила напис “Це фінішний кілометр”, чи щось таке, в мені врубився шалений моторчик, на якому я домчала аж до самої арки. Я не розуміла, яким чином мої ноги рухаються так швидко, знала лише одне: якщо я зупинюся, мій ніс пропаше Хрещатик.

У 2018 році 5 км бігли без медалі — але мене настільки переповнювали емоції, що вона й не була мені потрібна. Я чітко знала одне: перший рубіж взято. Наступний забіг буде за медаль. І наступної весни я побігла 10-ку на Київському півмарафоні.

 

Розкажіть про забіг, який запам’ятався вам найбільше

Найкраще пам’ятаю той, який найсвіжіший у пам’яті.

Декілька тижнів тому я подолала малу дистанцію на трейловому Chornohora Sky Marathon у Карпатах: 24 км, 1200 м набору висоти з підйомом на г. Петрос (2020 м).

Це моя найдовша дистанція в житті, найбільший перепад висоти, найтриваліший забіг (трохи більше 4 годин на трасі), перша підкорена гора-двохтисячник і, мабуть, найбільша гордість за себе. Я можу розповідати про фантастичні краєвиди з вершини, про найсмачніший кавун на фініші, про смішні діалоги з іншими бігунами і “Ви мій мотиватор” від дівчини, яка бігла за мною — але усе це блякне поряд із шаленим відчуттям того, що я зробила неможливе, і зробила це в кайф. Не через силу, не через травму, не через зціплені зуби і “давай бігом, лінива срака!”, а на простому “Я це можу, і мене ніхто не зупинить”. Звісно, без тренувань цього б не було.

 

Що ви могли б порадити собі колишньому, коли ще не бігали? З чого варто почати?

Я вірю в те, що минуле змінювати не варто. Адже саме ті мої думки і вчинки зрештою привели мене туди, де я є зараз. І мені подобається це “зараз”.

 

Але якщо ви спитаєте, з чого варто почати людині, яка хоче бігати — є дві важливі речі.

Матеріальна — хороші бігові (!) кросівки. Можна бігати без форми, без пульсометра, без тренера — але відсутність гарних кросівок найбільш ризикова в плані травматизму.

 

І психологічна — відповідь на питання “Навіщо мені це?”

Коучі-“просвітителі” розрізняють два різновиди мотивації: мотивація “від” — від зайвої ваги, від хвороб, від стресу, від нудьги — і мотивація “до” — до здорового тіла, до гарного самопочуття, до бігових результатів. Кращою вважають саме другу, адже вона народжується не з негативу.

 

Та як на мене, в них обох є один суттєвий недолік. Вони нетривалі. Тікаючи “від” — ти зупинишся, щойно небезпека стане менш загрозливою. Біжучи “до” — ти завершиш свій шлях на фінішній смузі.

 

І тільки якщо ти кайфуєш у процесі, робиш це просто #томущоцеофігенно — ти зможеш бігти нескінченно довго.

 

Чи є у вас бігова мрія? Поділіться будь ласка

У самурая немає мети, є тільки шлях. Я просто робитиму неможливе. А там подивимося.

 

Реєстрація на 11-й WORK.UA КИЇВСЬКИЙ ПІВМАРАФОН 2021 триває на сайті: kyivhalfmarathon.org

 

Давай #бігтиразом!