До старту
залишилось
sponsor
  • Титульний спонсор
  • Генеральний спортивний партнер
  • Партнери дистанцій
  • Партнери дистанцій
  • Генеральні медіа-партнери
  • Генеральні медіа-партнери
  • Генеральні медіа-партнери
  • Офіційний медичний партнер
  • Офіційний хронометрист
  • Офіційний готельний партнер
  • Платіжний партнер
  • Офіційний автомобільний партнер
  • Офіційний водний партнер
До старту
залишилось
sponsor

Новини

23.04.2019

“Поставив мету – досягнув, захотів медаль – отримав”, – учасник проекту “Танці з зірками” і танцівник D’Arts Dance Project Олександр Прохоров про перший у своєму житті півмарафон

 

6 і 7 квітня у Києві пройшов грандіозний 9th Nova Poshta Kyiv Half Marathon, який огорнув біговою ейфорією всю нашу столицю. Щороку кількість бігунів невпинно зростає, а до участі у забігах Run Ukraine Running League долучаються як загартовані багатьма трасами спортсмени, так і новачки-аматори. Поки емоції від спортивної мега-події ще не стихли, ми поспілкувалися з Олександром Прохоровим, учасником проекту “Танці з зірками” і танцівником D’Arts Dance Project про його дебютний півмарафон, тренування та експерименти.

Нагадаємо, вже 26 травня у Дніпрі пройде другий забіг Run Ukraine Running League 2019 – 4th Interpipe Dnipro Half Marathon. Якщо ви ще сумніваєтесь, боїтеся або невпевнені у власних силах, аби вийти на дистанцію та бігти на одній хвилі з однодумцями, наважуйтеся! Танцівник Олександр Прохоров на особистому прикладі довів, що навіть з щільним гастрольним графіком можна знаходити час для спорту та нових бігових перемог.  

 

– Олександре, розкажіть, що для вас біг та як прийшла думка зайнятися цим видом спорту?

– Я ніколи не захоплювався бігом всерйоз, але для підтримки хорошої фізичної форми займався баскетболом та волейболом. До нещодавна для мене біг був більше як хобі або зарядка, наприклад, пробігтися ранковим парком, подихати свіжим повітрям, нагнати апетит та остаточно прокинутися. Так сталося, що ще з шкільних років я, як і більшість моїх однолітків, неймовірно любив фізкультуру, але до бігу було особливе ставлення. Короткі дистанції не любив і не люблю, а на довгих відстанях почуваюся впевненіше, оскільки є де розігнатися (посміхається).

 

– Якими ще видами спорту ви займаєтеся для підтримки фізичної форми?

– Може видатися дивним, але я не займаюся іншими видами спорту. Всі фізичні навантаження отримую в танцювальному залі або вдома, коли віджимаюся або качаю прес.

 

– Олександре, чому саме півмарафон? Дана дистанція досить серйозна і потребує хорошої фізичної підготовки.

– Приїхавши вкотре до своїх батьків у Вінницьку область, мама розказала, що цьогоріч її колеги будуть брати участь в естафеті Nova Poshta Kyiv Half Marathon. І тут до мене прийшла та сама думка: “Чому б і мені не випробувати власні сили?”. Ось так навмання, мені просто захотілося бігти (посміхається). На той момент реєстрація на 10 км вже була закрита, але залишалися вільні місця лише на 4.2 км і 21 км. Подумав, що міні-марафонська дистанція занадто маленька для мене, і щоб не розмінюватися на дрібниці, вирішив брати по максимуму. На той момент залишалося близько 200 вільних місць, але і тоді я не надто поспішав, тому що подумки ще сумнівався, чи треба це мені. Півмарафон став для мене справжнім викликом, якого я собі раніше не кидав. Хотів провести своєрідний експеримент і перевірити свій організм на витривалість. Після фінішу, тверезо оцінюючи свої можливості і рівень підготовки, я розумів, що більше пробігти точно не зміг би.

 

– Ви були впевнені у своїх силах?

– Простіше було зареєструватися, проте сумніви у власних силах продовжували мучити мене до останнього моменту. Скажу по секрету, навіть в день проведення півмарафону сумніви залишалися до того, аж поки не перетнув лінію фінішу. Я розраховував, що пробіжу 10 км, а там вже, якщо не буде сил, дійду до фінішу. Але азарт і бажання отримати заповітну медаль взяли гору.

 

– Як проходять ваші тренування і чим себе мотивуєте?

– Жодних спеціальних тренувань у мене немає, не враховуючи ранкових пробіжок, та й те лише якщо є час. Люблю бігати на самоті, проте роблю це не систематично і не заганяю себе у жорсткі рамки. Вважаю, що все повинно бути з задоволенням і не важливо, скільки було пробіжок чи кілометрів. Для меня головне – налаштуватися на правильний хід думок і отримувати кайф. Якщо говорити про мотивацію, найголовнішим фактором вважаю поставлені цілі і бажання. Поставив мету – досягнув, захотів медаль – отримав.

 

– Погоджуєтеся, що біг – це залежність?

– Все, що ми робимо з великими бажанням і від чого отримуємо задоволення, звичайно ж, затягує і стає нашою залежністю. Я вважаю, що це стосується всього: творчості, спорту та інших хобі. І звичайно ж це танці, які затягнули мене вже давно і надовго. Бігати я не припиняю, але у що це виллється, поки що незрозуміло. Впевнений, що хочу повторити цю дистанцію наступного року і покращити свій особистий результат. Хтозна, можливо, і мій перший марафон не за горами (посміхається).

 

– Київський півмарафон був першим у вашому житті. Пам’ятаєте свої емоції перед стартом та на фініші?

– Оскільки це був перший півмарафон, не знаючи, як усе буде відбуватися, звісно, було трохи страшно, в першу чергу, за своє здоров’я. Хотілося не нашкодити собі, щоб це не вплинуло на мою подальшу роботу. Безумовно, перед забігом хвилювався і переживав. Коли знаходишся у п’ятитисячному натовпі, важко сконцентруватися, особливо, коли до твого старту залишаються лічені хвилини. Стан був дивним, то викид адреналіну, то істерія. Трохи пішло хвилювання тільки після перетину лінії старту, але виникли нові задачі – тримати темп, контролювати дихання та слідкувати за маршрутом. Коли до фінішу залишалися останні кілометри, увімкнувся режим turbo, і я з усіх сил мчав до лінії фінішу. Мені важко передати свої емоції після забігу, але це була неймовірна насолода і усвідомлення того, що я це зробив. Далі усе як у нірвані. Довкола натовп тих, хто біжить, преса, камери, вболівальники, волонтери, а я йду зі сльозами на очах від задоволення і досягнутого результату. Переміг себе, підкорив нову висоту.

 

На якому етапі дистанції було найскладніше?  

– Найскладнішим для мене був відрізок з 13 до 18 км, коли сили закінчувалися, дихання збивалося, а в голову лізли демотивуючі думки. Але ноги робили свою справу і несли мене до фінішу на автоматі, за інерцією.

 

– Олександре, ви – учасник проекту “Танці з зірками”. Вас впізнавали на дистанції? Були курйозні випадки?

– Скажу чесно, я не надто звертав увагу на те, чи мене впізнають, чи ні. Це пов’язано з тим, що я не надто люблю, коли мені приділяють багато уваги. Найголовнішим завданням на той момент було налаштуватися на перемогу над самим собою. Правда, не можу не згадати про одну дівчину, яка підійшла з запитанням «Ви Олександр Прохоров? Ви теж біжите сьогодні?». Це все сталося у той незручний момент, коли я переодягався у спортивну форму (сміється). Попросила зробити з нею селфі, і я не міг їй відмовити, навіть у такій не надто зручній ситуації.

 

– Хто вас підтримував на забігу? Як близькі поставилися до вашої ідеї зайнятися бігом і пробігти пімарафон?

– До самого забігу про мою участь у півмарафону ніхто не знав, окрім моїх рідних і кількох друзів. Батьки спершу намагалися відмовити мене, а сестри і друзі, навпаки, підтримували та вселяли віру. Звісно, мені було дуже приємно бачити і відчувати їхню підтримку під час усього забігу. Вони усі дружно провели мене на старті, а потім переходили у фан-зони на біговій трасі. Кожне їхнє плескання по моїй руці і крики «Ти зможеш», «Ми тобою пишаємося!» додавали мені віри у себе і свої сили! У ті моменти я навіть біг швидше, а втому як рукою знімало.

 

– Як вам вдавалося поєднувати щільний графік виступів і заняття спортом і бігом зокрема?

– Іноді це дуже складно, іноді навіть неможливо поєднувати спорт і танці. Одне іншому не заважає, але через щільний графік репетицій і концертів доводиться жертвувати заняттями спортом. Звісно, буває і таке, що вранці просто лінуєшся встати на пробіжку тому що додому повернувся пізно після концерту, але я сварю себе за це (посміхається). Коли є час, вдома або під час перерв на репетиціях віджимання і прес ніхто не відміняв. Хочеться вдосконалюватися, розвиватися фізично і розумово, щоб бути здоровим, мати красиве тіло і чисті думки.